Термінове сигналізаційне повідомлення
Термінове сигналізаційне повідомлення
Про літ яблуневої плодожерки
Яблунева плодожерка, є одним із злісних шкідників саду. Метелик темно-сірий у розмаху крил 18-20 мм. довжина тіла 10мм. Активні метелики у вечірні години (від 19 до 24 години), вдень вони ховаються на нижній частині листя і на гілочках. Через 2- 3 дні після вильоту самиці стають статевозрілі і починають виділяти речовину - статевий феромон, що притягує самців. Після парування, через 1- 3 доби самиці відкладають яйця - по одному на плоди та листя, середня плодовитість метеликів першого покоління 50-150 яєць. За суми ефективних температур 2300 (+100С) відбувається відродження гусениць І покоління.
Гусениця харчується м’якоттю і насінням плоду. Живлення зазвичай триває 21–23 доби. Пошкоджені плоди обпадають, загалом втрати врожаю можуть досягати 60 - 70%.
Захист плодових насаджень проти яблуневої плодожерки проводять в період масового відкладання яєць на початку відродження гусениць (співпадає з цвітінням білої акації) дозволеними препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».Наступні обробки проводять при відлову феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень, але не раніше втрати токсичності пестицидів попереднього обприскування.
Обробітки інсектицидами проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку Голів сільських і селищних рад, ОТГ та пасічників.
При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих Державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої безпеки.
Про загрозу пошкодження
посадок картоплі колорадським жуком
На ранніх посадках картоплі та помідорів проходить живлення, спаровування та яйцекладка колорадського жука.
Вихід з місць зимівлі та його тривалість залежать від фізіологічного стану комах. Першими з’являються на поверхні фізіологічно ослаблені жуки, що двічі зимували, відроджені з перших кладок яєць. Найбільш життєстійкими є жуки (імаго) масового виходу. Який, зазвичай, в умовах нашої області припадає на ІІІ декаду травня. Певний час вони тримаються на поверхні ґрунту, потім, за 2 – 3 доби, починають поїдати молоде листя картоплі. Інтенсивне заселення рослин і прискорений розвиток усіх стадій фітофага ймовірний за температури понад 26ºС та вологості 58-75%.
З метою знищення та запобігання дальшому поширенню шкідника рослин картоплі та інших пасльонових культур при масовій появі личинок І-ІІ віків за чисельності 10-20 екз/кущ картоплі на 8-10 % заселених кущів, застосовують один із препаратів дозволених для використання в Україні відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватися регламентів застосування інсектицидів. Обробки слід проводити при встановленні оптимального температурного режиму для застосування препаратів.
При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог ДСП 8.8.1.
Про загрозу пошкодження
кісточкових - вишневою мухою
З початком цвітіння білої акації розпочався літ вишневої мухи.
Вишнева муха – небезпечний шкідник, кожна самиця якої за період свого життя - близько місяця - відкладає до 150 яєць на зелені, достигаючі та стиглі плоди черешні, вишні, абрикосу. Личинки, розвиваючись всередині плодів, викликають їх передчасне опадання та загнивання.
Вишнева муха найбільш шкідлива в суху, теплу і сонячну погоду з температурою вище 18°С. В теплу, але похмуру погоду вони малоактивні і ховаються в укриттях, на нижній стороні листків, а за температури нижче 15°С - не спарюються і не відкладають яєць.
Для боротьби з вишневою мухою на вишні і черешні середніх і пізніх строків достигання вносять дозволені інсектициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Пізньостиглі сорти через 10-12 днів слід обробити повторно. Такі заходи дозволять не допустити пошкодження плодів вишні та черешні шкідником та втрати їх товарних і смакових якостей.
Заходи захисту слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, суворо дотримуючись вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища.
Про шкідливість
медведки (капустянки)
Серед багатьох шкідників, великої шкоди завдає-медведка, (капустянка, або вовчок звичайний), (Gryllotalpagryllotalpa L.).Пошкоджує практично всі овочеві, кормові культури, найбільше заселяє городи та дачні ділянки.Вони виїдають висіяне насіння, підгризають коріння, у коренеплодах овочевих культур і бульбах картоплі, шкідник виїдає великі порожнини. Медведка веде підземний спосіб життя і лише інколи з’являється на поверхні. Живиться також багатьма ґрунтовими безхребетними, в тому числі шкідливими комахами та дощовими черв’яками.
Для того, щоб знищити шкідника, зосередьте зусилля не на відловлюванні медведки, а на створенні умов, несприятливих для її розмноження. Для цього в період яйцекладки (закінчення травня – початок червня) двічі-тричі розпушують грунт на глибину 10-15 см. Обов’язково зруйнуйте відкриті нори та знайдені гнізда. Згубні для шкідника є прополювання та глибоке розпушування. Враховуючи, що прийоми ці трудомісткі і потребують значних фізичних зусиль, поєднайте їх з іншими заходами.
Заходи боротьби.
- В разі загрози пошкодження розсади овочевих культур медведкою, коріння розсади перед висадкою в грунт витримати в суспензії актари (1,5-2 гр. розчинених в
- Застосовують приманки з інсектицидів. На 1 кг. відвареної кукурудзи або пшениці додають до 30 мл. нерафінованої олії та 3 упаковки по 1,4 г препарату Актарав.г., приманку заробляють у грунт на глибину 2-3 см.
- Відлякують шкідника розставлені на ділянках на відстані 1,5 м зелені хвойні гілки, які час від часу замінюють на свіжі, а також посіяні або висаджені чорнобривці, контакту з якими медведка уникає .
- З хімічних препаратів є готові приманки такі як АнтиМедведка 3-7 г/м2Рембек, ВГ (3,0-7,0 г/м2); та інші дозволені до використання препарати.
Увага!!! При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.
