Коршівська громада зустріла полеглих Воїнів Василя ТКАЧУКА та Олександра НІНЬОВСЬКОГО!
Два молоденькі хлОпчики, два друга.
Два однокласники і два бійці.
Який великий біль у серці й тУга...
Де ті слова для втіхи віднайти...
Зростали разом, бігали у школу.
Батьки раділи дІточкам своЇм.
Прийшло сьогодні в хату страшне горе.
Везуть додому вбитих вже синів.
Страшна війна обох життя забрала.
Двох побратимів з одногО села.
СерцЯ у грудях битись перестали.
І плачуть мами, плачуть небеса.
В скорботі рідні, близькі і далекі...
В скорботі, в сльОзах ріднеє село.
Два однокласники так їдуть іздалека.
Де їх живих чекали і життя цвілО.
Життя своЄ віддали за Вкраїну...
Ще молоді такі, їм тільки б жить.
За рідну землю, свОю батьківщину.
За все в житті, що вміли так любить.
Це сОколи, Герої наші українські!
Найкращий цвіт вкраїнської землі!
Та серцю кожному ви рідні й близькі!
І назавждИ залишитесь живі!
Велика шана, Світла Вічна пам'ять...
Низький уклін Героям до землі!
У вічнім сні, у мирі спочивайте.
Нехай в обійми Бог приймЕ своЇ...
Батькам подяка щира й вічна!
Та співчуття за втрачених синів...
Здоров'я, сили, витримки й терпіння...
Щоб пережити цей страшенний біль...
Автор: М. Вітенко.
Світла пам’ять вам хлопці!