9 грудня-Міжнародний день боротьби з корупцією
9 грудня-Міжнародний день боротьби з корупцієюЩО ТАКЕ КОРУПЦІЯ
Корупція – це використання публічним службовцем повноважень чи можливостей з метою
одержання неправомірної вигоди, прийняття такої вигоди, прийняття обіцянки/пропозиції
вигоди для себе чи інших осіб або обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди
публічному службовцю, або на його вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою
схилити цю особу до протиправного використання службових повноважень чи пов’язаних з
ними можливостей.
ПРО ЩО МОЖНА ПОВІДОМИТИ
• отримання посадовцем неправомірної вигоди (хабар, подарунок, переваги тощо);
• використання посадовцем державного майна або коштів в приватних інтересах;
• конфлікт інтересів;
• спільну роботи близьких осіб;
• порушення прав викривача;
• недотримання обмежень щодо сумісництва/суміщення з іншими видами діяльності;
• порушення правил етичної поведінки;
• неподання або подання недостовірної декларації;
• надання незаконних доручень.
Повідомлення має містити інформацію, тобто такі фактичні дані, що вказують на можливе
вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень
Закону України «Про запобігання корупції», які можуть бути перевірені.
ВИДИ КАНАЛІВ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО КОРУПЦІЮ:
Викривач має право самостійно обрати, які канали для повідомлення використати –
внутрішні, регулярні або зовнішні.
Боротьба з корупцією
Головна мета реформи – створити дієву систему запобігання проявам корупції, що
базуватиметься на принципах правопорядку, належного управління державними справами
та майном, чесності й непідкупності, активного громадського контролю.
Навіщо щось змінювати?
Впродовж довгого часу корупція залишається однією з найбільших проблем України та є
темою для постійних дебатів як для української, так і для міжнародної спільноти. В Індексі
сприйняття корупції (ІСК), що укладається глобальною антикорупційною організацією
Transparency International та базується на оцінках підприємців та аналітиків, за підсумками
2018 року наша країна посіла 120 сходинку у переліку зі 180 країн світу. І хоча з року в рік
позиції України у рейтингу покращуються, такий стан речей все ще є далеким від
прийнятного. Саме корупція, за даними численних аналітичних звітів та опитувань, є
найбільшою проблемою як для іноземного, так і для вітчизняного бізнесу. Очевидні
проблеми, викликані високим рівнем хабарництва та зловживання, – руйнація системи
цінностей суспільства, тотальна недовіра до органів державної влади, що врешті-решт
призводить до негативних економічних наслідків, збільшуючи нерівність та уповільнюючи
зростання доходів населення.
Що передбачає реформа?
1. Належне та ефективне функціонування Єдиного державного реєстру декларацій
Якісно нового рівня у сфері запобігання та протидії корупції було досягнуто у зв’язку з
імплементацією базових антикорупційних законів, якими було посилено юридичну
відповідальність за порушення вимог щодо декларування доходів і майна, у контексті
адміністративного та кримінального права.
Як на національному, так і на міжнародному рівні визнано, що система електронного
декларування України є унікальною як з технічної точки зору, так і за її масштабами. Це
підтверджується серед іншого тим, що антикорупційні органи країн ЄС (наприклад,
Центральне антикорупційне бюро Республіки Польща, Національне агентство з питань
доброчесності Румунії, Антикорупційне агентство Республіки Сербія) проявляють все більший
інтерес до переймання українського досвіду в адмініструванні та використанні системи
електронного декларування.
Система електронного декларування є одним із ключових антикорупційних механізмів, що
виконує превентивну функцію і є дієвим інструментом виявлення корупції. Вона, перш за все,
гарантує громадський контроль за статками публічних службовців, які отримують дохід,
зокрема, з Державного бюджету, а також посилює несприйняття та суспільну негативну
думку щодо корупційних проявів.
Тому беззаперечним є те, що електронні декларації, які містяться в інформаційно-
телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі – Реєстр електронних
декларацій), є джерелом інформації для виявлення корупції, як спеціально уповноваженими
антикорупційними органами, так і громадськими активістами, що обґрунтовує вимоги ЄС
щодо належного функціонування системи електронного декларування та перевірки
декларацій.
Подальша технічна модернізація Реєстру електронних декларацій зменшить час для
отримання інформації, необхідної для проведення перевірок декларацій, позбавить процес
перевірки даних від зайвої бюрократизації, що в комплексі суттєво підвищить ефективність
контролю за фінансовим станом осіб, уповноважених на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування.
З кожним етапом декларування суб’єкти декларування відповідальніше ставляться до
заповнення декларацій: подають їх завчасно та все менше допускають типові помилки.
Разом із дисциплінованістю декларантів зросла й ефективність роботи Національного
агентства з питань запобігання корупції щодо перевірок декларацій посадовців та
встановлення своєчасності подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни у
майновому стані.
З метою підвищення продуктивності проведення повних перевірок декларацій Національне
агентство впровадило систему верифікації електронних декларацій. В постійну (промислову)
експлуатацію прийнято інформаційно-телекомунікаційну систему логічного та
арифметичного контролю декларацій, доопрацьовано та затверджено Правила, на базі яких
відбувається такий контроль, внесені необхідні зміни до Порядку, що встановлює процедуру
проведення повної перевірки декларацій.
З використанням автоматичного контролю електронних декларацій, а також
автоматизованого обміну даними з державними реєстрами очікується, що кількість повних
перевірок зросте за рахунок автоматизації процесу повної перевірки в частині збору
інформації.
Функціонування системи контролю електронних декларацій передбачає автоматизований
обмін інформацією з 16 реєстрами та інформаційними базами даних державних органів
України. Національне агентство вже затвердило відповідні порядки та протоколи
автоматизованого обміну інформацією для доступу до 13 державних реєстрів.
2. Підвищення рівня доброчесності публічних службовців та громадськості
Недостатній рівень доброчесності окремих службовців, зловживання владою, відсутність
критичного ставлення більшості громадян України до проявів побутової корупції та
сприйняття незаконного матеріального заохочення як дієвого інструменту для вирішення
питань – одні з основних факторів, що сприяють виникненню корупції та ускладнюють її
викорінення.
Впродовж останніх років здійснюється системна робота з імплементації системи планування
локальної антикорупційної політики (антикорупційних програм) на основі результатів оцінки
наявних корупційних ризиків. Методологія оцінки таких ризиків була затверджена
Національним агентством з питань запобігання корупції як органом, який забезпечує
формування та реалізує державну антикорупційну політику, здійснюючи превентивні
заходи.
Всі антикорупційні програми розміщуються на веб-сайті Національного агентства, а участь
громадськості та експертів у їх опрацюванні реалізується шляхом надання пропозицій до
їхнього змісту.
Ще однією з основних превентивних функцій Національного агентства є моніторинг та
контроль за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та
врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контроль за
дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції.
За результатами аналізу практики застосування та відстеження результативності положень,
що містяться в Законі України «Про запобігання корупції» та інших законодавчих актах,
Національне агентство розробило проект Закону України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо запобігання корупції». Прийняття відповідного проекту
закону дозволить покращити механізми запобігання корупції в Україні шляхом підвищення
стандартів доброчесності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також громадянського суспільства та шляхом
удосконалення процедури притягнення осіб, які вчинили пов’язані з корупцією
правопорушення, до відповідальності.
Крім того, з метою вдосконалення механізму захисту осіб, які повідомляють про корупцію,
Національне агентство розробило проект Закону України «Про захист викривачів корупції».
Також розроблено проект закону щодо підвищення ролі уповноважених підрозділів (осіб) з
питань запобігання та виявлення корупції, яким чітко визначається їх статус, коло
повноважень та механізми захисту від невмотивованого звільнення.
Національне агентство як превентивний орган приділяє велику увагу навчанню публічних
службовців та громадськості.
За підтримки Програми розвитку ООН в Україні Національне агентство розробило 4 онлайн-
курси, які розміщені на громадському проекті масових відкритих онлайн-курсів
«Prometheus»: «Антикорупційні програми органів влади», «Конфлікт інтересів: треба знати!»,
«Конфлікт інтересів: треба знати! Від теорії до практики», «Декларуй ДоброЧесно». Курси
створені з метою поширення теоретичних та практичних знань серед осіб, уповноважених на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підрозділів (осіб) з питань
запобігання та виявлення корупції, експертів та всіх, хто зацікавлений та має бажання
долучитись до антикорупційної реформи.
Також з цією метою Національне агентство проводить регулярні тренінги за всіма
напрямами своєї роботи, надає письмові, усні роз’яснення та розробляє методичні
рекомендації з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства.
Окрім регулярних тренінгів для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції
Національне агентство провело низку просвітницьких програм та інформаційних кампаній, у
яких взяли участь не тільки представники державних органів, а й громадських об’єднань,
регіональних та центральних ЗМІ, які працюють у сфері запобігання корупції.
3. Забезпечення ефективної діяльності Державного бюро розслідувань та Національного
агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від
корупційних та інших злочинів
Державне бюро розслідувань (ДБР) – правоохоронний орган, на створення якого Україна
чекала понад 20 років. Зі стартом роботи функції досудового розслідування переходять від
прокуратури до ДБР, а за прокуратурою залишається функція нагляду. Такий підхід є
стандартом об’єктивного та неупередженого розслідування. У підслідності ДБР – найвищі
посадовці, судді, працівники правоохоронних органів, ті, хто вчинив військові злочини.
Тобто, в більшості випадків, це люди, які мають можливість впливати на перебіг
кримінального провадження та уникати покарання.
Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними
від корупційних та інших злочинів (АРМА) утворене для розв’язання проблеми
неефективного викриття активів, одержаних злочинним та корупційним шляхом. Утворення і
початок функціонування Агентства було однією з ключових вимог Плану дій з лібералізації
візового режиму в рамках безвізового діалогу між Україною та ЄС.
4. Забезпечення ефективної комунікаційної підтримки реформи
Антикорупційна реформа – одна із найскладніших та найбільш комплексних реформ, що
проводить сьогодні держава. Боротьба з корупцією є компонентом, що червоною ниткою
проходить через всі реформи в Україні – від сфери охорони здоров’я до енергетичної
незалежності. Тому забезпечення позитивних комунікацій з метою інформування суспільства
про реальні результати впровадження антикорупційної реформи, довіри до державних
інституцій є важливою складовою прогресу антикорупційної реформи.
В рамках антикорупційної стратегії Національне агентство провело низку просвітницьких
заходів, які охопили різні соціальні групи слухачів.
Так, було проведено майстер-клас з антикорупційної грамотності для центральних та
регіональних ЗМІ, майстер-клас «Конфлікт інтересів – треба знати!» для представників
громадських організацій, які спеціалізуються на антикорупційній тематиці, інформаційну
кампанію для студентів у вигляді публічних лекцій з метою роз’яснення антикорупційного
законодавства та здійснення превентивних антикорупційних заходів, антикорупційний урок:
«Що робить НАЗК і що можуть зробити діти, щоб запобігати корупції» до Дня відкритих
дверей для дітей старших класів середніх шкіл міста Києва.
Також проведено низку семінарів з питань доброчесності.
Крім того, розроблено онлайн-курс «Антикорупційні програми органів влади», поглиблений
онлайн-курс «Конфлікт інтересів: треба знати! Від теорії до практики», «Декларуй
доброчесно!». Курси стартують на громадському проекті масових відкритих онлайн-курсів
«Prometheus».
5. Удосконалення системи контролю за партійними фінансами
У жовтні 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо запобігання політичній корупції", згідно з яким з 1 липня
2016 року було введено державне фінансування партій, пропорційне рівню їх підтримки на
виборах.
Таке рішення дало поштовх до позитивних тенденцій у діяльності та фінансуванні політичних
партій: партії отримали можливість відмовитися від олігархічних грошей та не шукати
потужних спонсорів; почали розвивати свої регіональні мережі (поява місцевих осередків),
які реально співпрацюють з електоратом; відкрились перспективи для розвитку нових
політичних проектів; була введена система санкцій за порушення законодавства щодо
фінансування політичних партій.
Подальше вдосконалення контролю держави за фінансами політичних партій сприятиме
прозорості їх діяльності, обмежить вплив приватного капіталу.
Наразі за власною ініціативою Національне агентство продовжує розпочату ним роботу над
створенням інформаційної-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр звітності
політичних партій та кандидатів», яка забезпечить публічність звітності та автоматизує
процес перевірки звітів партій та кандидатів у депутати.
Цілі та завдання
Затвердити Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування;
Затвердити Порядок здійснення заходів фінансового контролю стосовно осіб, які
належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають
посади, перебування на яких становить державну таємницю;
Отримати автоматизований доступ до 3 реєстрів Мін’юсту (Державний реєстр актів
цивільного стану громадян, Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр) та
вдосконалити роботу Системи логічного та арифметичного контролю;
Збільшити продуктивність проведення повних перевірок декларацій;
Запровадити електронне звітування партій (публічний Реєстр звітів), а також
автоматизацію процесу перевірки таких звітів;
Розпочати впровадження системи Case management system – електронної системи
управління справами, яка дозволить уповноваженим особам відстежувати справи,
координувати прийняття рішень та аналізувати великі масиви інформації;
Погодити, доопрацювати розроблені Національним агентством законопроекти та
забезпечити підтримку законопроектів, які вже перебувають на розгляді у Верховній
Раді.
